У Шотландії понад сто дистилерій. Як і артисти великої сцени, деякі з них теж із часом обросли псевдонімами й численними здогадками довкола. Чому про це варто знати і, що цікавого можна відкоркувати «під псевдонімом» – далі у блозі.
Насправді мотивів використовувати псевдоніми досить немало. Іноді така потреба пов'язана з тим, що винокурня належить одним власникам, а назва бренду – іншим. Також це може бути зумовлено бажанням компанії, що випускає віскі, просувати передусім свій бренд, оскільки він краще захищений від «зазіхань» незалежних ботлерів. І навпаки, аби не зв'язуватися з юридичним відділом винокурні, що ревно захищає свою назву, ті ж таки ботлери теж вигадують псевдоніми, причому кожен – свій.
Буває й так, що одна дистилерія випускає кілька кардинально різних лінійок віскі, настільки відмінних між собою за стилістикою і навіть за технологією виробництва, що для того, аби не плутатися, виробник придумує їм альтернативні назви.
І хоча деякі власники й намагаються максимально захистити свої бренди, та не брати участь у постійному русі бочок із власними спиртами вони просто не можуть. Хіба що зовсім не продавати спирти «на сторону». Але від цього нікуди не втекти, наприклад, виробникам купажованого віскі, адже для його створення важливе розмаїття стилів, а відтак обміни неминучі.
Та не тільки цей аспект змушує дещо зливати «на сторону». Буває, на складах накопичується віскі, що з якихось причин передумали використовувати, а його збереження економічно невигідно. Таке може статися, приміром, внаслідок змін маркетингової стратегії виробника або, якщо після якогось експерименту в дистиляції чи витримці отримали віскі непритаманного для компанії стилю.
Так от, якщо обмінювати або продавати свої сингл-молти, то проконтролювати їх подальшу долю буде складно, і з великою імовірністю вони можуть потрапити до рук незалежних ботлерів. Вихід із подібних ситуацій знайшли у процесі, що називається tea-spooning. Тобто діжки не покидають винокурню поки не пройдуть процедуру додавання в них «чайної ложки» (близько 1%) віскі з іншої дистилерії. Це роблять для того, аби такий віскі більше не можна було вважати односолодовим. Але змішування настільки незначне, що практично не зменшує цінності продукту для виробників купажованого віскі й ботлерів. Натомість на діжці вже буде красуватися зовсім інша назва.
Аби допомогти вам зорієнтуватися у тому, що ховається за «закодованими» назвами цих блендед-молтів, ми підготували перелік таких от псевдонімів, додаткових брендів, ті-спунів і найменувань односолодового віскі, що не збігаються із назвою дистилерії.
Псевдоніми
Ballindaloch – Glenfarclas у різних ботлерів Probably Speyside’s Finest
Distillery – Glenfarclas від Douglas Laing
Blairfindy – Glenfarclas від Blackadder
«Speyside» – Glenfarclas від Exclusive Malts
Breath of Speyside – Glenfarclas від Adelphi
Glendarroch – Glenfarclas від Duncan Taylor
Rare Ayrshire – сингл-молт з винокурні Ladyburn
Talimburg – Тalisker від Whisky Fair
Tactical – Тalisker від Douglas Laing
Dunyvaig – Lagavulin від Silver Seal та The Maltman
Cardow – альтернативний напис, що інколи використовують для незалежних розливів Cardhu
North Highland Distillery – зазвичай Glenmorangie
Margadale – димний Bunnahahbain від Elements of Islay
The sound of Islay – скоріш за все Caol Ila від деяких незалежних ботлерів
The Beast of Dufftown – під цим псевдонімом трапляється Mortlach
Stronachie – назва дистилерії, закритої у 1928 році. Нині незалежний ботлер A.D. Rattray під цим брендом випускає сингл-молт з винокурні Benrinnes.
Додаткові бренди
Hazelburn – не димний сингл-молт потрійної дистиляції з винокурні Springbank
Longrow – дуже димний сингл-молт подвійної дистиляції з винокурні Springbank
Octomore – супердимний сингл-молт з дистилерії Bruichladdich
Port Charlotte – димний сингл-молт з дистилерії Bruichladdich
Ballechin – димний Edradour
Old Ballantruan – димний Tomintoul
Ledaig – димний сингл-молт з винокурні Tobermory
Dunglass – Littlemill
Dumbuck – торф’яний молт із Littlemill
Braes of Glenlivet – альтернативна назва Braeval
Glencraig – сингл-молт з винокурні Glenburgie, вигнаний в кубах Lomond still
Glenisla – торф’яний молт із Glen Keith
Mosstowie – сингл-молт з винокурні Miltonduff, вигнаний в кубах Lomond still
Loch Dhu – дуже темний віскі з винокурні Mannochmore (випускали в 1996-1997 роках).
Loch Lomond, Inchmurrin, Glen Douglas, Old Rhosdhu, Craiglodge, Inchmoan, Croftengea, Inchfad – назви молтів із дистилерії Loch Lomond в порядку зростання димності.
Tea-spoon
Wardhead – Glenfiddich із «чайною ложкою» Balvenie
Burnside – Balvenie плюс Glenfiddich
Aldundee – Kivinnie та «ложка» Balvenie
Бренди односолодового віскі, що не збігаються з назвами дистилерій
Kilkerran - офіційний сингл-молт з винокурні Glengyle
Glen Deveron, The Deveron – сингл-молти з винокурні Macduff
Linlithgow – друга назва закритої винокурні St Magdalene
Hillside - альтернативна назва Glenesk (винокурня демонтована)
Ancnoc – офіційний сингл-молт з винокурні Knockdhu
Singleton — бренд, під яким випускають офіційні релізи дистилерій Dufftown, Glen Ord і Glendullan. Уточнення щодо винокурні можна знайти на етикетці у вигляді напису «Singleton of…»
І це далеко не повний перелік. Список можна і варто доповнювати. Якщо маєте додаткову інформацію або уточнення – поділіться з нами!
