Продовжуємо тему віскі. І цього разу поговоримо про японський стиль, який часто називають послідовником і навіть копією шотландського. Але чи так це насправді?
Розповідаючи про становлення цього стилю, зазвичай згадують двох ключових людей — Сіндзіро Торі і Масатака Такетсуру. Саме вони у 1923 році відкрили першу в Японії дистилерію, тим самим заклавши на світовій мапі віскі основи п’ятого стилю. Ідеї та натхнення черпали зі шотландської «живої води», адже навіть будучи достатньо консервативним і традиційним, тамтешній віскі вражав своєю багатогранністю.
Відзначають в цьому контексті традиціоналізм і самих японців. Мовляв, деякі технічні прийоми в тій-таки Шотландії вже практично не використовують, але цим методам до сьогодні вірні в країні східного сонця. Все це може наштовхнути на думку, що виробництво японського віскі також і законодавчо регулюють за аналогією з шотландським. Але насправді питання менш очевидне, ніж може здатися.
Цікаву інформацію щодо цього нещодавно опублікувала Місако Удо – визнаний експерт світу віскі, авторка книги The Scottish Whisky Distilleries. Захопившись шотландським віскі, вона ще в студентські роки переїхала з Японії в Об’єднане Королівство, аби з головою зануритись у тему. Нині ж її часто запитують, зокрема, й про нюанси японського віскі. Так от, деякі тези Місако Удо розвіюють ряд міфів і підштовхують дещо переосмислити тему.
– На відміну від шотландського, японський віскі не має захисту найменування за походженням (Geographical Indication).
– В Японії не регламентують витримку віскі, відтак виробники можуть використовувати для витримкиспиртів будь-який тип дерева або й в інші ємності – не обов'язково діжки.
– Не регламентований і мінімальний термін витримки, а відтак навіть свіжовигнаний спирт (new make spirit) може продаватися як японський віскі.
– Немає обмежень щодо мінімальної міцності після розливу. Можна продавати навіть «віскі» міцністю 25% алкоголю; у той же час скотч розливають в пляшки мінімум при 40%.
– Виробники не зобов'язані вказувати походження спиртів (навіть, якщо вони завезені з іншої країни).
– У японський віскі можуть додавати інший алкоголь, ароматизатори та барвники.
– Якщо в пляшці більше 10% солодового або зернового віскі, то цей напій можна продавати як японський віскі.
– Для процесу ферментації можуть використовувати не тільки дріжджі, але й солоджений рис.
– Японські виробники можуть використовувати перегінні куби не лише з міді, а і зі сталі.
Така інформація може дещо шокувати, але це просто варто знати і взяти до уваги, аби розуміти, що в Японії є дистилерії, котрі свідомо притримуються шотландських технологій і законодавства у виробництві віскі, але є і ті, хто більш творчо або прагматично використовує відсутність суворого регулювання цієї сфери. Тож перед тим як купувати пляшку незнайомого вам японського віскі, не зайвим буде поцікавитись нюансами.
