Випити чи приберегти для колекції? Якщо в контексті вина ця тема достатньо популярна і широко висвітлена, то із віскі навіть досвід і чимала кількість відкоркованих позицій не знімають усіх питань
З одного боку, будь-який віскі створюють для того, аби його випили, з іншого – зважаючи на постійне зростання попиту, колекціонування може стати непоганою інвестицією і через деякий час принести приємні дивіденди. От тільки цінність колекції буде прямо залежати від логіки і концепції її створення.
Варіант 1. Просте накопичення. Той випадок, коли в домашньому барі або шафі просто збирається все і звідусіль: подарований алкоголь, спонтанні придбання за «хорошою ціною», сувеніри і емоційні покупки з duty-free, подорожей і т.п. Через якийсь час кількість зібраних пляшок цілком зійде за невеличку колекцію, от тільки її потенціал навряд чи буде надто обнадійливим. Зазвичай більшість таких накопичень за ліпшої нагоди можна і навіть варто випити. Ну а в кращому випадку окремі позиції дійсно можуть стати початком більш продуманої колекції.
Варіант 2. Естетичний. Колекціонування віскі з цікавими етикетками на певну тему. Такі взірці частіше можна знайти якраз у незалежних ботлерів. А оскільки кількість ботлерів і конкуренція постійно зростає, то і колекція неодмінно буде розширюватись, а можливість її наповнення варіюватиметься від пересічних релізів до дійсно унікальних позицій.
Варіант 3. Один регіон, одна дистилерія і т.д. Колекціонер вибирає собі ту «єдину і неповторну», за якою слідує завжди і всюди. Якщо обрати діючу дистилерію, одним із плюсів буде легкість в поповненні колекції. Однак, значна частина «регулярок» – це все ж історія про смакувати, а не колекціонувати. Тому цікавим викликом буде підшукати позиції, відштовхуючись від їх цінності та ексклюзивності, адже навіть негоціантські релізи далеко не завжди вдаються настільки вдалими, щоб всерйоз говорити про них з точки зору колекціонування.
Варіант 4. Вінтажні молти. Колекціонер обирає пам'ятні для нього дати, і відштовхуючись від цього, формує свою колекцію. Що більш поважний вік вибраного молту, то з більшою імовірністю буде зростати і його цінність. Як правило, підшуковуючи потрібну дату у світі віскі, орієнтуються на дату дистиляції (хоча декого може цікавити і дата бутилювання).
Варіант 5. Винятково «дорослий». В цьому випадку пріоритет – вік віскі у пляшці. Колекціонер вибирає якийсь початковий «поріг», наприклад – 30 років, і поступово колекція зростає. З огляду на факт нестачі вікових спиртів у дистилерів, такий запас стане відмінною інвестицією.
Варіант 6. Колекціонування віскі з закритих або «сплячих» винокурень. Ще один практично безпрограшний варіант формування колекції. З кожним роком запасів таких спиртів стає все менше, а їх вартість поступово зростає. Насамперед варто звернути увагу на такі культові дистилерії як Port Ellen, Brora, Rosebank, Littlemill і St.Magdalene.
Варіант 7. Високий рейтинг. Одна із найдорожчих, але й найперспективніших концепцій з точки зору прибутковості. У фокусі колекціонера не регіон виробництва, вік чи етикетка, а оцінка експертів цієї сфери. Також, формуючи колекцію, можна використовувати ресурси на зразок Whiskybase, де по кожному молту відображається середній бал від усіх, хто його спробував і оцінив.
Підсумовуючи, радимо плани щодо колекціонування починати із концепції, аби не втрачати дарма час і фінансові ресурси. Ну а далі – пірнайте з головою у напрямок, який обрали, дізнавайтесь більше про тему, смакуйте нюанси! Аби не лише результат, але і сам процес колекціонування приносив задоволення.
І наостанок ще одна маленька порада – завжди намагайтеся придбати три пляшки цікавої вам позиції! А якщо захочете дізнатись, чому – подивіться фільм «Доля ангелів».
