Сидр більше не знаходиться у підвішеному стані між пивом і вином. Це солідний самостійний напій, якого не бояться внести у винні карти топові американські ресторани. Нью-Йорк буквально захлинувся в сидровому бумі. Чого тільки варті такі місця як бар Capitol Cider у Сіетлі і Bushwhacker Cider у Портленді.
Ми теж хочемо бути у тренді. Розберемо, що це за напій і де його роблять.
Сидр — зброджений яблучний сік. Сидром називають яблучний напій міцністю від 1 до 8 градусів. Вік напою досягає кількох тисяч років. За вмістом цукру поділяють за прикладом вина: від сухого до солодкого. Сидр вирує оптимізмом, свіжістю і легкими бульбашками.
Отримують напій зі спеціальних сортів яблук. Їх як мов людства — в одній лише Бретані їх налічують близько 2300 і кожен з цих сортів — крихітний всесвіт, культура, що має власний час і місце, єдина і неповторна.
“Правильні” у класичному розумінні цього слова яблука для напою несмачні. Товста шкірка і багато таніну викличуть хіба перекошене обличчя. Яблукам не обов'язково бути солодкими, вони повинні бути стиглими. Саме висока кислотність і танін — гарант того, що сидр збережеться наступного літа.
Свіжовичавленого соку в сидрі має бути максимальна кількість. Дріжджі власні, їх беруть зі шкірки. Так народжується “real cider”. Імовірність отримати такий напій з яблучного концентрату дорівнює нулю.
Солодкі сорти відповідають за відсоток алкоголю і аромат. Кислі дають свіжості. Відверто гіркі сорти відповідають за структуру, вони — хребет у невинного соку.
Назви як з Гри Престолів: Лисе Дитинча, Слава Заходу, Чорний Кінгстон.Причини сидрового буму неважливі, якщо ви хоч раз після втомливої спеки куштували справжній сидр — свіжий та такий збадьорюючий. Потрібні раціональні докази? зверніть увагу на наступне: у сидрі є корисні антиоксиданти, тобто він корисний для шлунка і може добре протонізувати ваш організм.
Історія
Звідки взявся напій — незрозуміло. Чи не всі народи Європи хваляться легендою відкриття сидру. До винахідників відносять кельтів, бриттів, Карла Великого та Джеймса Кука. Хто ж насправді стоїть за напоєм — загадка. Важливо тільки, що сидр активно розливають протягом двох тисяч років і цей процес буде продовжуватись, поки на землі ростуть яблука.
Географія
Нормандський сидр, бретонський, сагарноа з Країни Басків. Здається, всі в захваті від яблучної шипучки. Чудове “яблучне вино” роблять у Швеції, Новій Зеландії та навіть по той бік Атлантики — в Канаді. Навіть французька глибинка — Шампань, і та встигає впливати на яблучні історії, хоча, здавалося, там і без сидру всього вистачає. Класична історія відбувається на заході Європи. Яблука не вередують на відміну від винограду і радіють свіжості.
Діапазон стилів приголомшливий:
• Сухі брюти у Франції;
• Скрампи, перрі в Англії;
• Терпкі напої в Іспанії;
• Насичені і крижані в Канаді.
Сьогодні батьківщиною еталонного сидру є північ Франції (Нормандія і Бретон). Тут ростуть ароматні та свіжі історії. Виноград в цій частині виростити проблематично, а ось з яблуками все простіше. Сухий сидр (брют) відрізняється глибоким бурштиновим кольором. Найвишуканіші історії розливають в пляшки від шампанського.
Тут розливають м'які, солодкі і безалкогольні сидри (з міцністю не більше 3%). Вони не настільки складні і не так вдало гармонують з їжею (про це ми написали нижче). У тих же місцях виробляють напій poire — сидр з груш. Поширені грушеві напої на північному заході Франції, де їх ще називають пуаре.
Технологія
Швидко пройдемося основними етапами виробництва:
1. На світанку спустошуються яблуневі сади, яблука перемелюють, і за допомогою преса отримують вичавлений сік. Все відбувається похапцем, щоб фрукт не встиг окислитися.
2. Потім проходить кілька етапів бродіння. Для початку це від 2 до 5 тижнів томління в дерев'яній бочці (сьогодні не бояться використовувати металеві), потім переливають в інші чани на період від півроку до року. Ніяких ароматизаторів, дріжджів або цукру для традиційного методу. На цьому етапі ігристість проявиться сама. Яблучні дріжджі перероблять цукор з яблука у спирт.
3. Після цього виробник вирівнює і відкалібровує смак сидру. Для цього він у різних пропорціях змішує соки декількох видів яблук. Ідеальною пропорція: 40% — солодкі яблука, 40% — гіркі, 20% — кислі. При цьому виробник може вирішити додати пікантності. Тоді він додасть сік кислих і гірких яблук. Якщо захочеться більше ніжності, то в “купаж” увійде більше соку солодких яблук.
Подача
Для сидру підійде будь-який келих, нехай навіть улюблена чашка. Якщо захочеться естетики, то візьміть винний келих, він сподобається сидру. Для цього підніміть пляшку вище та лийте прямим струменем, цілячись у стінку. Так ви уникнете піни і наситите напій киснем. На знак подяки сидр буде радувати вас насиченим смаком і свіжістю. Не забудьте охолодити пляшку до 8-10 градусів.
Сидр хороший як аперитив, дижестив, але добре підійде навіть якщо захочеться закусити. Відмінним спаринг-партнером стане салат з куркою, креветки і навіть нежирна біла риба. Можна вдатись до класичних історій регіонального сполучення і пити його як бретонці разом з млинцями, або з сирами типу нормандців (камамбер). Якщо захочеться відчути себе англійським денді — візьміть горішків або фіш-енд-чіпс.
Вибрали кілька стилів аби відчути тонке захоплення і щасливе безпам'ятство.
Les Celliers Bouche La Bolee Bretonne Brut — запросто розворушить і втихомирить гостей.
Можна перекласти на нього відповідальність за супровід суботнього обіду.
У Сидрі Les Celliers Bouche La Bolee Bretonne Doux — все набагато солодше. Він з легкістю замінює лимонад. Якщо відчуваєте, що розчаровані у Всесвіті, негайно випийте келих-другий цього над’яблучного дива.
Cidre Bouche Cru Breton Biologique — рідні червоні яблука з заміського будинку, максимально яблучний.
Cidre Bouche Cidre et Poire Envie de — той самий грушевий. Досить підступний у своїй свіжості.
