Оскільки ми тут всі про “гастро”, вирішили розповісти тобі про те, завдяки чому ми маємо можливість насолоджуватися їжею 🤓.
За одним словом смак насправді стоїть комплекс відчуттів, які виникають внаслідок контакту їжі зі смаковими рецепторами язика, нервовими закінченнями ротової порожнини та запаху з нюховими рецепторами.
Смакові рецептори язика можуть розрізняти всього 4 основні смаки: солодкий, кислий, солоний та гіркий. Нам найсмачніше, коли у страві присутні всі смаки, але в балансі (візьми на замітку секрет видатних шефів). Додатково вже виділяють п’ятий смак, який без нашого відому володіє нашими вподобаннями, — умамі. Його можна охарактеризувати як м’ясний та солонуватий, а знайти в доволі насичених смаком продуктах: пармезані, соєвому соусі, анчоусах.
Рецептори ротової порожнини відповідають за відчуття текстури та температури, пікантності (пряності) та терпкості (це як хурма чи таніни в вині). Ми завжди полюбляємо (навіть несвідомо), якщо в страві присутні протилежні текстури, тож коли готуєш — звертай на це увагу. Найпростіший приклад — м'яка та ніжна текстура морозива грає по-іншому, коли додати хрусткий ріжок. А що в нас сьогодні про ніжну текстуру? 😏
Нюхові рецептори — це, звісно, про аромат. Ароматичні сполуки потрапляють до рецепторів як ззовні, через ніс, так і зсередини, коли ми починаємо жувати. Нюх сприймає та може розрізняти біля 10000 різних ароматів. А тепер — найцікавіше: за те, що ми звикли вважати смаком на 80% відповідає саме аромат і лише 20% залишає для двох попередніх факторів. Спробуй провести експеримент: візьми в ложку трохи ванільного цукру (чи змішай з цукром корицю), закрий пальцями ніс та спробуй, посмакуй його, відчуй його солодкість. А тепер відкрий носа! І не кажи, що різниці немає;). Вчені у колаборації з відомимими шеф-кухарами вже давно пішли далі (якщо цікаво — гугли технологію Foodpairing), та аналізують продукти за їх ароматичним спектром. Якщо коротко: коли два продукти містять однакові ароматичні молекули у відчутній для сприйняття кількості — поєднання буде вдале. Ця технологія підтверджує відомі та улюблені нами комбінації (як базилік і томат), та дозволяє знаходити нові, як, наприклад, петрушка з бананом, білий шоколад з чорною ікрою чи лосось з персиковим пюре. Впевнені, що в тебе теж є кілька секретних дивакуватих поєднань, про які знаєш тільки ти! Розповідай 😉.
Шоколаду з ікрою сьогодні не пропонуємо, але поєднання вершкової буррати, соковитої полуниці та хрустких солонуватих фісташок тобі точно сподобається. Спробуй свідомо виділити для себе смаки, текстури, аромати та їх поєднання. Забігаючи наперед, не радимо замінювати бальзамічний соус оцтом, — він додасть забагато кислоти. А щоб обрати якісний соус, зверни увагу на склад: там не повинно бути нічого, крім виноградного сусла та виноградного оцету. Ну все, до справи!
НАМ ЗНАДОБИТЬСЯ:
· Неймовірної ніжності буррата – 1 кулька
· Свіжа полуниця – 1 кг (залиш десь 300 грамів на салат ;)
· Базилік – невеликий пучок
· Солоні смажені фісташки – жменька
· Бальзамічний соус
· Оливкова олія
· Сіль
ГОТУЄМО
Хмммм… А з чого ж почати?
О!...
1. Тепер все значно простіше. Фісташки злегка подрібнюємо. Не в крихту, щоб було чим похрумтіти.
2. Нарізаємо полуницю. Ще ж лишилася? 😋. Така дрібниця, але смачніше, коли розрізаєш половинку ягоди не вздовж, а по-діагоналі!
3. Базилік просушуємо після миття, в окремій мисці змащуємо оливковою олією.
4. Збираємо наш салат: спочатку базилік викладаємо на тарілку. В центр кладемо буррату. Далі — полуницю та фісташки. Можна ще декілька крапель олії. Додаємо дрібку солі та завершуємо бальзамічним соусом.
5. Насолоджуємося…
Поливаємо ще бальзаміком, доливаємо ігристого… якщо воно ще лишилося до цього моменту 😉
